Explore the vast range of titles available.

The scientific article is devoted to the development of a methodology for assessing the financial stability of financial corporations using the technology of cascading approach to identify weak areas in their activities and prevent the development of threats to their stable operation. The root causes of their financial instability are selected as the object of financial corporations’ financial stability assessment, and a chain of causal relationships is considered that turn the preconditions into real threats to financial stability or even signs of the corporation’s financial fragility. At the same time, the source of prerequisites for the financial stability of financial corporations in the state and depth of imbalances, which are formed both in the internal and external environment of their operation. It is proved that the tools for assessing internal imbalances in the activities of financial corporations should not be limited to financial imbalances, as their root causes can be concentrated in the organizational, managerial, institutional, conceptual component, in the field of personnel, information, technical support. Therefore, the structuring of imbalances in the activities of financial corporations is proposed to be carried out according to the theory of economic potentials and to identify the following content areas: opportunities, resources, tools, and abilities, the interaction of which forms the potential of financial corporations to operate. A three-stage method for assessing the financial stability of financial corporations has been developed, using a cascading approach, which involves the consistent diagnosis of internal imbalances in the activities of financial corporations: 1) those that arise within each component (resources, means, and capabilities) and are the area of origin of internal threats to their financial stability; 2) imbalances that arise through inter-component interaction (resources-means; abilities-means; resources-abilities) and are the sphere of manifestations of imbalances; 3) those that arise through interaction with the external environment and maximally show the impact of their condition and depth on the level of financial stability. For each of these areas, a set of indicators has been developed and an algorithm for calculating the integrated index of financial stability of a financial corporation has been constructed. The scientific and methodological approach was tested on the example of systemically important banks of Ukraine during 2017—2020, each of which is currently in a continuum of financial stability, and for most banks, there is a growing trend of quantitative measurement of its level. In general, the paper reveals a comprehensive approach to assessing the financial stability of financial corporations, which allows you to systematize those key positions in which the imbalance increases the likelihood of their financial fragility and financial instability. Keywords: financial corporations, financial stability, internal imbalances, economic potential, valuation, indicators, nonlinear rationing. JEL Classіfіcatіon C13, C81, D53, G21, G23          Formulas: 7; fig.: 0; tabl.: 3; bibl.: 22.

Анотація. Присвячена обґрунтуванню методологічних аспектів стратегічного планування капіталоутворювальної бази підприємств відповідно до об’єктивних особливостей економіки знань. Стосовно базового поняття наукової статті — «капітал» — запропоновано його тлумачити за фінансовим підходом, водночас у рамках управління підприємницькою діяльністю та забезпечення розвитку суб’єктів господарювання розглядати особливості формування капіталоутворювальної бази, зокрема, ураховуючи положення теорій інтелектуального (людського) та інформаційного капіталів. При цьому капітало­утворювальну базу підприємства пропонуємо розуміти як сукупність активів (фінансових, матеріальних і нематеріальних), які перебувають у його власності та/або розпорядженні, використання яких формує потенціал суб’єкта господарювання до розвитку в часі. При цьому формування капіталоутворювальної бази підприємства в умовах становлення економіки знань повинно базуватися на принципах комплексності, системності, стратегічності та інноваційності. До головних пріоритетів формування капіталоутво­рювальної бази підприємств віднесено: 1) забезпечення стабільного функціонування в часі шляхом створення достатнього запасу міцності; 2) акумулювання потенціалу до стійкого розвитку; 3) формування здатності підприємства до інноваційної трансформації. Стратегічне планування капіталоутворювальної бази підприємств запропоновано здійснювати на основі форсайт-підходу, щодо якого здійснено критичний аналіз його переваг і недоліків у контексті вирішення поставленого наукового завдання, а також розкрито змістове розмежування понять «прогнозування», «форсайт», «передбачення». Доведено, що ефективність форсайт-підходу стратегічного планування капітало­утворювальної бази окремого підприємства забезпечується логічним поєднанням п’яти факторів: 1) чіткістю формулювання цільових орієнтирів форсайту і варіантизацією їх здійснення; 2) обґрунтованістю і глибинністю розуміння підстав для ухвалення рішень усіма учасниками форсайту; 3) відображеністю цільових пріоритетів у конкретних дослідницьких, інвестиційних та інших проєктах; 4) самостійністю ідентифікування учасниками форсайту своїх позицій, окрім порядку взаємодії учасників (визначається організаторами форсайту); 5) можливою зміною позицій учасників залежно від початково прийнятих детермінант. Також реалізаційна здатність стратегічного планування на підприємстві безпосередньо залежить від наявності та якості розроблення стратегії розвитку відповідної галузі на рівні профільних державних інституцій. Методологічні особливості стратегічного планування капіталоутворювальної бази розглянуто на прикладі підприємств будівельної індустрії та як його фундаментальна основа сформовано контурні детермінанти драйверів інноваційної трансформації будівельної індустрії за такими змістовими напрямами: технологічні, екологічні, кадрові, економічні, управлінські. Своєю чергою, для стратегічного планування капіталоутворювальної бази підприємств будівельної індустрії виокремлено технологічний, соціальний, кадровий, фінансовий та управлінський компоненти, за кожним з яких сформульовано операційні заходи. Ключові слова: капітал, капіталоутворювальна база, підприємство, стратегічне планування, форсайт-підхід, сталий розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 25.