Explore the vast range of titles available.

Автори досліджують особливості фінансово-економічного та логістичного управління в агропродовольчій галузі України з урахуванням сучасних тенденцій екологізації та впровадження смартвиробництва. Обґрунтовано необхідність розробки інтегральних оцінок для аналізу стану галузі та її підсистем, що дозволяє враховувати широкий спектр економічних, соціальних та екологічних факторів. Запропоновано комплексний підхід до моделювання управлінських процесів, який базується на застосуванні математико-статистичних методів, зокрема багатовимірного аналізу, методу головних компонент і нормалізації показників.У процесі дослідження розроблено методику оцінювання ключових аспектів агропродовольчої галузі, яка включає визначення множини статистичних показників, їх структуризацію та поділ на стимулятори й дестимулятори, що дає змогу отримати об’єктивну картину змін у галузі. Виявлено, що цифровізація управлінських процесів відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності фінансово-економічного регулювання, підвищенні точності аналітичних даних і прогнозуванні подальшого розвитку галузі. Упровадження смарттехнологій не лише дозволяє оптимізувати логістичні потоки, а й сприяє підвищенню екологічної стійкості аграрного виробництва за рахунок раціонального використання ресурсів і зменшення впливу на довкілля.Результати дослідження підкреслюють необхідність подальшого вдосконалення механізмів управління агропродовольчою галуззю з урахуванням екологічних викликів і глобальних тенденцій цифрової трансформації. Запропонована методика може бути використана як інструмент для оцінювання ефективності управлінських рішень, що сприятиме формуванню збалансованої стратегії розвитку агропродовольчого сектора в Україні.

This article analyzes the implementation of investment-oriented innovations in the field of medical insurance to establish an effective and sustainable healthcare financing model amidst digital economic transformation. The authors provide theoretical justification for the role of innovations and investments in the development of the medical insurance sector, along with a deep analysis of the current state of medical services and the main barriers hindering innovation in this area. Special attention is given to assessing the impact of digitalization on the accessibility and quality of medical services, as well as the potential of using advanced technologies such as telemedicine and online platforms for insurance companies. It is considered that digital technologies, including telemedicine and online services, have the potential to significantly improve access to medical services and reduce costs. However, the implementation of these innovations faces several challenges, including issues of internet access, the lack of proper legal frameworks for regulating digital technologies in medical insurance, and the need to enhance financial literacy among the population. The authors summarize and propose a list of barriers (technical, regulatory, financial, cultural, psychological barriers, barriers related to human resources, and competition-related barriers) in attracting investments to the sector. Practical recommendations are offered for stakeholders, including insurance companies, government bodies, and users of medical services, to facilitate more effective innovation implementation and ensure sustainable financing of medical services. The strategic approaches to sustainable healthcare financing proposed in the article aim to ensure equal access to medical services for all population segments, improve the quality of insurance services, and optimize costs through digital tools.

У статті обґрунтована необхідність визначення напрямів розвитку сфери охорони здоров’я України на регіональному рівні з урахуванням європейського вектору та викликів сучасності. Метою статті є визначення пріоритетів розвитку охорони здоров’я в Україні на регіональному рівні шляхом оцінки відповідності системи охорони здоров’я в регіонах України Цілям сталого розвитку для покращення економічного розвитку регіонів. Методичною базою для розрахунків є дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, Державного комітету статистики, Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров'я України, Центру громадського здоров’я, публікації та статистичні дані Європейської Комісії, Statista. Проаналізовано економічні показники розвитку регіонів України. Проведена оцінка регіональних викликів сфери охорони здоров’я України в умовах сталого розвитку (Вінницька, Одеська, Рівненська, Львівська та Харківська області, які мають найкращі індикатори досягнення Цілі 3 Цілей сталого розвитку в Центральній, Південній, Північній, Західній та Східній Україні, відповідно). За результатами оцінювання регіонів за допомогою пелюсткової діаграми в полярній системі координат визначено пріоритети розвитку регіонів, що досліджувались, та загальні напрями розвитку сфери охорони здоров’я України на регіональному рівні в умовах євроінтеграції.

Досягнення сталого розвитку в усьому світі значною мірою залежить від упровадження комплексної енергетичної трансформації та декарбонізації в усіх секторах економіки. Це потребує аналізу чинників і наслідків, пов’язаних із цими зусиллями. Тому це дослідження має на меті оцінити й проаналізувати чинники та бар’єри, що впливають на скорочення викидів парникових газів (ПГ) і впровадження стратегій декарбонізації. Окрім того, стаття окреслює перспективи розвитку країн ЄС та України в контексті енергетичної трансформації й досягнення сталого розвитку. Результати дослідження підкреслюють тенденцію до зменшення викидів парникових газів і в ЄС, і в Україні з 2006 по 2022 рік, незважаючи на зростання динаміки ВВП. Крім того, спостерігається збільшення частки відновлюваної енергетики та зниження енергоємності ВВП досліджуваних країн. Енергетика й транспорт визначені як найскладніші для декарбонізації сектори, а тому впровадження водневих технологій у них є найбільш актуальним. За результатами регресійного аналізу за період 2012-2022 рр. доведено взаємозалежність між викидами CO2, обсягом ВВП та енергоємністю ВВП в країнах Європи. Отримана залежність дозволяє спрогнозувати викиди в європейських країнах, і чим менша енергоємність, тим менший буде вуглецевий слід. Досліджено державну політику підтримки низьковуглецевих технологій, яка виявляється в ухваленні та реалізації екологічного законодавства, зокрема водневих стратегій. Законодавство щодо клімату забезпечує глобальну основу для економічних і соціальних перетворень із метою подолання глобального потепління та переходу від викопного палива. З 2022 року війна в Україні стала серйозним викликом для сталого розвитку Європи та впливає на викиди вуглецю й стійкість клімату. Без досягнення миру неможливо досягти сталого розвитку.

Анотація. Сучасний стан української економіки свідчить про те, що процес розроблення і реалізації ефективної стратегії розвитку є дуже важливим, оскільки стратегії сталого економічного розвитку України — один із найважливіших документів, що характеризують довгострокові цілі та напрями соціального розвитку України — економічний розвиток, розвиток, досягнення. Варто зазначити, що в європейських країнах такій стратегії приділяється більше уваги, вона дуже детальна. Досліджено стратегічне бачення сталого соціально-економічного розвитку України до 2030 року. Воно демонструє реформування цінностей народу України з метою досягнення балансу між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Розвиток вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань у трансформаційних умовах нашої країни. Україна має стати країною із сильною економікою та інноваційними інноваціями. Для цього потрібно, перш за все, відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке економічне зростання шляхом проекологічних дій, створити сприятливі умови для економічної діяльності та створити прозору податкову політику. Досліджено цілі сталого розвитку, а саме: боротьба з бідністю і голодом, міцне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, хороша санітарія і чиста вода, поновлювана енергія, гідна робота та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських і наземних екосистем, мир і справедливість, партнерство задля сталого розвитку. Проведено дослідження щодо місця України в міжнародних рейтингах, аналіз динаміки основних показників індексу глобальної конкурентоспроможності України, досліджено динаміку індексу економічної свободи України за 2019—2020 року. За дванадцятьма категоріями економічної свободи Україна належить до країн світу: права власності — 123, свобода від корупції — 154, свобода оподаткування — 100, державні витрати — 161, свобода заснування — 111, свобода ринку праці — 146, грошова свобода — 184, свобода торгівлі — 54, свобода інвестування — 165, фінансова свобода —160. Результати мають визначити частку кожної з чотирьох груп в індексі економічної свободи. Ключові слова: сталий розвиток, економіка, індекс, конкурентоспроможність, стратегія, національна, розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл. 10.

Метою дослідження є встановлення організаційних та фінансових аспектів управління туристичними підприємствами в національних парках на прикладі Китаю та Киргизстану.Ефективне керування туристичними підприємствами на територіях природних парків передбачає ретельно збалансований підхід до розподілу фінансових ресурсів. Запропонована система розподілу становить основу для узгодженого розвитку туристичної інфраструктури та комплексного управління природними цінностями. Висновки, сформовані під час дослідження національних парків у Китаї та Киргизстані, підкреслюють відмінність підходів до управління та фінансування туризму в економічно розвинених країнах порівняно з країнами, які перебувають на етапі розвитку, що вимагає системних рішень для підтримки галузі. В умовах глобальних обмежень, викликаних пандемією, змінено основи підходів до менеджменту туризму, що вплинуло на потоки туристів та прибутковість, але водночас відкрило перспективи для сталого розвитку в майбутньому.Запропонована організаційно-менеджментна схема формує стратегічний план керування фінансовими аспектами управління туристичними підприємствами в національних парках. Запропонована інноваційна схема є адаптивною до динамічних фінансових викликів сфери екотуризму. Схема менеджменту екотуризму ефективно розділяє труднощі фінансового управління на дві різні, але взаємопов'язані сфери: управління туризмом та управління природними цінностями. Перше охоплює фінансові аспекти, пов'язані з бронюваннями та операційною діяльністю, водночас друге фокусується на збереженні біорізноманіття, підтримці співпраці з місцевими громадами, збереженні культурної спадщини та впровадженні аграрних реформ.

Дослідження присвячене аналізові та прогнозуванню фінансового проєктування сталого розвитку територіальних громад у контексті адаптивної державної політики та інноваційного адміністрування змін. На прикладі громад центрального регіону України проведено комплексний аналіз фінансових показників за останнє п’ятиріччя, що охоплює динаміку доходів, видатків, субвенцій і кількості населення. Використання методів економіко-математичного моделювання, багатофакторного лінійного регресійного аналізу та функції бажаності дозволило визначити взаємозв’язок між ключовими фінансовими параметрами та демографічними показниками, а також здійснити прогноз розвитку цих показників на наступні роки. Отримані результати свідчать про неоднорідність фінансової стійкості досліджуваних громад, виявляючи й тенденції зростання окремих бюджетних статей, і змінні співвідношення між доходною та видатковою частинами бюджетів. Застосування інтегрованого підходу сприяє ухваленню обґрунтованих управлінських рішень щодо модернізації місцевого самоврядування, забезпечення соціально-економічного розвитку та ефективного адміністрування змін на місцевому рівні.

Авторами досліджено сутність та прояви глобалізації, її вплив на суспільство через поширення сфер використання штучного інтелекту. Обумовлено особливості глобального інформаційного середовища та вплив на психологічний стан особистості, групи осіб, територій, суспільства. Доведено значення інформаційного середовища на суспільство, у тому числі через процес інтернетизації, нові розробки, які використовуються не лише для фахових потреб, а й у побуті людини «розумні речі», «розумний дім». Визначено складові, які формують свідомість особистості та можуть спонукати до зростання психологічного навантаження, у тому числі на вразливі групи населення (підлітки, літні люди, особи, які мають певні психічні захворювання, вразливі до змін) в умовах сталого розвитку суспільства.  Проаналізовано основні тенденції розвитку штучного інтелекту та поширення інформаційного поля, охоплення ним простору життя та побуту сучасної людини. Узагальнено основні напрями розвитку сучасного глобального світу зі зростанням ролі та масштабів штучного інтелекту. Обумовлено реакцію та сприйняття основних інновацій у побуті людини. Визначено вплив штучного інтелекту на суспільство, обумовлено інтелектуальні можливості, психологічні загрози та наслідки для особистості, групи осіб, суспільства. Проведено опитування з метою виявлення ставлення до поширення штучного інтелекту в усіх сферах та галузях світової економіки та повсякденному житті. Обґрунтовано основні напрями нівелювання інформаційно-психологічних ризиків та загроз. Доведено, що інформаційне навантаження на особу або групу осіб може призвести до суттєвих (непередбачуваних) суспільних викликів та мати загрозу для суспільної безпеки (соціобезпека). Визначено напрями нейтралізації суспільного навантаження. Узагальнено відношення молоді до поширення сфери штучного інтелекту, обумовлено потребу захисту інформації. Переважаюча більшість респондентів вважає, що поширення сфери штучного інтелекту має загрозливий характер. Обумовлено потребу реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту з урахуванням потреб суспільства, окремих сфер та галузей економіки, територій. Доведено актуальність реалізації заходів щодо захисту інформаційного поля та конфіденційності інформації, контролю за інформацією, а також підходів щодо гарантування психологічної безпеки особистості, групи осіб, суспільства. Вагомою складовою результативності реалізації стратегії є проведення відповідних освітніх заходів з метою поширення відповідних знань та вмінь, упереджень та захисту особистого інформаційного простору. Освітні заходи можуть бути реалізовані у контексті освіти дорослих з набуттям відповідних компетенцій soft skills.

У статті визначені ключові аспекти забезпечення та діагностики сталого розвитку аграрних інноваційно орієнтованих підприємств засобами логістичного менеджменту. Акцентовано увагу на важливості вдосконалення логістичного менеджменту, який відіграє значну роль у забезпеченні ефективного руху сільськогосподарської продукції від виробника до споживача. Визначено, що ефективний логістичний менеджмент спроможний забезпечити сталий розвиток аграрних інноваційно орієнтованих підприємств, які через специфіку своєї діяльності особливо ризикують на ринкові. Діагностику сталого розвитку аграрних інноваційно орієнтованих підприємств засобами логістичного менеджменту запропоновано здійснювати методом транспортного лінійного програмування. Цей метод апробовано на прикладі діяльності чотирьох інноваційно орієнтованих аграрних підприємств: ДП «ДГ «Степне» Полтавського району, ПП «ім. Калашника» Полтавського району, ТОВ «Агрофірма «Зоря-Агро» Миргородського району та ТОВ «Промінь-приват» Миргородського району. Отримані результати дозволяють будь-якому підприємству з використанням інструментарію лінійного програмування моделювати стратегію сталого розвитку аграрних інноваційно орієнтованих підприємств засобами логістичного менеджменту.

З огляду на умови, у яких сьогодні опинилися медичні компанії в Україні, важливо знайти нові підходи щодо оптимізації їхньої діяльності. І в цьому процесі важливу роль відіграють усі сторони, зацікавлені в діяльності компанії, тобто стейкхолдери. Тому застосування стейкхолдерського підходу до корпоративного управління в сучасній галузі охорони здоров'я видається актуальним і доцільним. Метою цього дослідження є розроблення теоретичних засад управління взаємовідносинами із зацікавленими сторонами в компаніях сфери медичних послуг з урахуванням особливостей останніх і на основі зіставлення теорії зацікавлених сторін із відповідними теоріями менеджменту. У дослідженні використано такі методи наукового пошуку, як логічне узагальнення, кабінетні дослідження, експертні оцінки, квартилі та контент-аналіз із використанням програмних пакетів та вбудованих інструментів Statistica (Frequencies) і Bibliometrix version 3.0.4 (Bibloshiny). Основні результати дослідження полягають в обґрунтуванні основних груп факторів впливу на залучення стейкхолдерів, які ґрунтуються на методах експертних оцінок та опитуваннях експертів-стейкхолдерів щодо визначення пріоритетності конкретних факторів для різних груп стейкхолдерів. У дослідженні запропоновано етапи визначення найбільш вагомих факторів впливу на залучення стейкхолдерів. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні авторського підходу до аналізу факторів впливу на залучення різних груп стейкхолдерів підприємств галузі медичних послуг, який, на відміну від уже відомих, дозволяє виокремити найбільш значущі фактори для всіх груп стейкхолдерів, залучених до дослідження. Висновки дослідження вказують на велику кількість факторів і різне сприйняття стейкхолдерами їх значущості; можуть бути виокремлені такі, які визнають важливими всі групи стейкхолдерів. Саме вищезазначені аспекти слід ураховувати при розробленні рекомендацій щодовудосконалення підходів до управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами підприємств галузі медичних послуг.